За останні два роки референдуми – справжні та надумані – перетворилися на традиційну причину головного болю українців.

Цю "серію" розпочали псевдореферендуми щодо приєднання Криму до РФ та "від'єднання" так званих "ДНР" та "ЛНР"; далі протягом 9 місяців тривала кампанія до  референдуму в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію...

Попереду – новий виклик.

Що відбувається в Британії?

23 червня 2016 року відбудеться референдум у Великій Британії щодо можливого виходу країни з ЄС. І хоча він безпосередньо не стосується України, його наслідки будуть відчутними для всієї Європи, в тому числі для нашої держави.

Питання можливого виходу Британії з ЄС (так званий Brexit) виникло не раптово. Лондон традиційно виступає проти поглиблення європейської інтеграції. Велика Британія не є членом ані єврозони, ані Шенгенської угоди.

Наприкінці минулого десятиріччя світова фінансова криза та криза єврозони актуалізували в британському політичному дискурсі питання виходу країни з ЄС, а загострення економічних проблем і міграційна криза, з якою наразі зіткнувся Євросоюз, ще більше підігріли євроскептичні настрої британців.

Досі жодна країна не виходила зі складу ЄС, хоча юридично така можливість передбачена базовими угодами Євросоюзу.

Отже, Brexit може стати першим випадком застосування цієї статті Лісабонської угоди.

Європейська спільнота не в захваті від цієї перспективи, і саме тому ЄС надав прем’єр-міністру Британії Девіду Кемерону карт-бланш, узгодивши з ним перегляд умов членства Британії в союзі. Поза тим, Brexit залишається на британському порядку денному.

При цьому як в групах підтримки виходу з ЄС, так і в кампанії за збереження в складі Євросоюзу спільна мета часто об’єднує представників протилежних політичних течій.

Зокрема, це питання викликає суперечки в правлячій Консервативної партії.

Прем’єр Девід Кемерон заявив, що підтримує збереження членства країни в Євросоюзі, а можливий вихід з об’єднання назвав "авантюрою століття". Натомість голова Палати громад Кріс Грейлінг, міністр юстиції Майкл Гоув та екс-мер Лондона Борис Джонсон активно підтримують кампанію за Brexit.

Головним провідником кампанії за вихід Британії з Євросоюзу виступає євроскептична Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP). Лейбористська та Ліберально-демократична партії підтримують кампанію за подальше членство Британії в ЄС.

Що станеться в разі виходу Британії з ЄС?

Географічний розподіл – дещо чіткіший і дуже показовий.

Дані опитування YouGov

Євроскептичні настрої найбільше поширені в Англії, тоді як в Північній Ірландії та особливо в Шотландії переважають єврооптимісти.

В уряді Шотландії вже пригрозили знову провести референдум щодо незалежності у разі виходу Британії з ЄС.

В такому випадку шотландці, дуже імовірно, приймуть рішення не на користь Сполученого Королівства, адже членство в ЄС було ключовим аргументом, який запобіг виходу Шотландії зі складу Великої Британії у 2014 р.

Нещодавно в пресі також з’явилася заява першого віце-прем’єра Північної Ірландії Мартіна Макгінеса, представника партії ірландських націоналістів Шинн Фейн, в якій він закликав провести в Північній Ірландії референдум щодо приєднання до Ірландії у разі виходу Британії з ЄС.

Тож Brexit несе реальну загрозу існуванню Сполученого Королівства як єдиної країни.

Наразі дуже складно передбачити результати голосування, адже велика кількість соціологічних опитувань демонструють різні результати з мінімальним розривом між прихильниками та противниками членства в ЄС. При цьому спільною рисою усіх опитувань є те, що від 15% до 20% британців наразі ще не визначилися з відповіддю.

Тож багато що залежатиме від агітаційної кампанії та внутрішньої ситуації в Британії та ЄС в цілому.

Наприклад, стрімке падіння рейтингу Кемерона у зв’язку з його причетністю до офшорного скандалу (його батько заснував низку офшорних компаній, які Девід успадкував, хоча й продав перед набуттям посади прем’єра) однозначно не йде на користь кампанії за збереження Британії в складі ЄС.

Далися взнаки також результати референдум в Нідерландах з приводу Угоди про асоціацію з Україною.

Лідер британських євроскептиків Найджел Фарадж назвав волевиявлення нідерландців "великою перемогою демократії", яка позитивно вплине на  кампанію за вихід Британії з ЄС. При цьому Фарадж особисто доклав руку до цієї "перемоги", здійснивши через Інститут прямої демократії в Європі в вересні 2015 р. фінансування друку оголошень в голландській газеті "De Telegraaf" на £31 000, що зробило можливим зібрати 300 тис. підписів у Нідерландах за проведення референдуму щодо Угоди про асоціацію з Україною.

А наразі всі зусилля євроскептиків зосереджені на червневому референдумі в Британії.

Якщо їм вдасться довести британцям, що майбутнє без Євросоюзу буде кращим, ніж з ним, це стане безпрецедентним викликом для всієї Європи.

Вихід Британії з ЄС однозначно похитне імідж ЄС як беззаперечно привабливого об’єднання, до якого європейські країни завжди прагнули вступити.

Крім  того, існує ризик, що Brexit може спровокувати схожі ініціативи в інших країнах.

Такий розвиток подій виявляється досить імовірним в умовах економічної та міграційної кризи. Нездатність Брюсселя ефективно вирішити ці питання створює реальну загрозу для подальшої єдності ЄС.

Безперечно, Brexit послабить ЄС і економічно, адже означатиме втрату другої економіки за обсягом ВВП і третьої – за розміром внесків до бюджету об’єднання. Це потягне за собою скорочення економіки ЄС та збільшення внесків країн-членів у спільний бюджет, що, в першу чергу, знов вдарить по гаманцях Німеччини та Франції.

Натомість, Лондон ризикує втратити від 0,6% до 3% ВВП, близько 3 млн робочих місць та статус головного фінансового центру Європи. Немає також ясності, як саме функціонуватиме спільний ринок і чи не зміняться правила доступу британських виробників до 500 млн споживачів в ЄС.

Саме тому великий британський бізнес (за опитуванням агентства YouGov - 93%) сьогодні виступає за збереження Британії в складі Євросоюзу.

Можливі наслідки Brexit для України

Потенційні наслідки Brexit для України не тішать.

По-перше, в обличчі Сполученого Королівства Київ втратить потужну підтримку своєї інтеграції до ЄС.

Британія традиційно виступає проти поглиблення інтеграції в рамках Європейського Союзу, але підтримує розширення об’єднання шляхом включення нових членів. 

І це повністю збігається з українськими прагненнями.

Позиція Британії щодо України полягає в тому, що як європейська країна Україна повинна мати право стати членом ЄС, щойно відповідатиме критеріям членства. Тож Brexit позбавить Україну голосу "за" від впливового європейського гравця, який, до речі, має значний вплив на інші країни-члени ЄС, але втратить його у разі виходу з об’єднання.

По-друге, Британія, зайнята внутрішніми проблемами, імовірно, скоротить свою увагу до проблем України.

Хоча Британія і не бере такої участі у регулюванні російсько-українського конфлікту, як Німеччина та Франція, ця країна традиційно входить до кола найбільших критиків Кремля.

Британія – це держава, де російська пропаганда не має такого впливу, а громадськість і ЗМІ досить критично налаштовані щодо РФ.

Сполучене Королівство одним із перших виступило за впровадження секторальних санкцій проти РФ і наразі підтримує їх продовження.

Санкції були запроваджені Лондоном у рамках ЄС, тому в разі виходу з об’єднання Британії доведеться повторно вирішувати питання їх дії. Хоча з огляду на історію відносин Британії з Росією та чітку позицію Сполученого Королівства щодо підтримки України, відміна санкцій видається малоймовірною, можливе поновлення торговельних відносин британських компаній з Росією є вкрай небажаним.

Адже найбільш відчутними для економіки РФ є саме санкції "важковаговиків" ЄС, до яких належить і Британія.

Підсумовуючи: від виходу Британії з ЄС виграє Росія.

Це має декілька причин, і не лише санкційних.

Саме Кремль безпосередньо зацікавлений у підриві євросоюзівської єдності і тому вже зараз працює на її руйнування.

Не є секретом вплив РФ на деякі політичні сили, які є головними провідниками Brexit. Зокрема, йдеться про Партію незалежності Сполученого Королівства (UKIP) на чолі зі знаним прихильником Путіна Найджелом Фараджем, який частіше з’являється в ефірі Russia Today, ніж перед британськими виборцями.

Можна не сумніватися, що аргумент слабкості й дестабілізації ЄС, членства в якому так прагне Україна, буде використаний російською пропагандою для посилення антиєвропейських настроїв в Україні. Окрім того, концентрація уваги ЄС на своїх внутрішніх проблемах відсуває фокус європейської політики з України, що також грає на руку Кремля.

Як би не проголосували британські виборці, факт залишається: подобається нам це чи ні, та Європейський Союз наразі має низку серйозних проблем та переживає кризу ідентичності та єдності.

Не факт, що найгірші прогнози здійсняться, але їх варто знати та враховувати. А отже, Україна має бути готовою в разі потреби розраховувати тільки на себе і не покладатися виключно на європейську підтримку. 

Автор: Яна Саєнко,

стажер Інституту світової політики в рамках програми "Стажування студентів вищих навчальних закладів на базі аналітичних центрів".

Програма "Стажування студентів вищих навчальних закладів на базі аналітичних центрів" здійснюється  Міжнародним фондом "Відродження" у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA) в межах "Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України".